Мий прадидусь, герои i я (на украинском языке) :: Крюс Джеймс
Страница:
12 из 199
-- Шестеро людей важать своїм життям через шалену жiнку, у якої й човен куди кращий, та й спритнiстю вона перевершить усiх шiстьох разом!"
Полохливiсть, що увiйшла в приказку, не давала Яновi Янсену висловити цих думок уголос. Та коли кинув жеребка його єдиний син, малого боязкого Яна Янсена опанував гнiв. Ян пiдiйшов до гурту чоловiкiв, -- вони стояли в холодному лiтньому музичному павiльйонi, -- й, не стримуючись бiльше, сказав:
-- Безглуздо зараз вирушати в море, хлопцi! Шторм iде такий, який буває один раз на сотню рокiв, її човен, може, ще якось витримає бурю, але не ваш! Просто божевiлля зараз вирушати в море!
-- Ми повиннi зробити все, що можна, тату, -- вiдповiв Янiв син Бродер. -- Ми зобов'язанi принаймнi спробувати її врятувати.
-- Нiхто не зобов'язаний нести своє життя на певну згубу, сину! Подивись на море! А це ж тiльки ще початок! Якщо бурею потопить човен ледi, загине одна людина, а як ваш -- то шестеро!
Але один з рибалок просто вiдiпхнув Яна Янсена набiк.
-- Геть, старий! Це не твого розуму дiло! Ми вирушаємо. Бродер поїде з нами.
I тодi Ян Янсен нiби не той став. Вiн ухопив сина за його брезентову куртку й промовив спокiйно, тiльки побiлiв, як мрець:
-- Ти неповнолiтнiй. Я забороняю тобi вирушати в море. У мене тiльки один син.
-- Коли так, то я бiльше не син вам, -- сказав Бродер.
-- Що ж, сину, зневажай мене, коли хочеш, тiльки зостанься живий! -- вимовив Ян. -- Перед усiма оцими людьми я забороняю тобi вирушати в море. Закон на моєму боцi.
Вiн пустив хлопця й вийшов пiд дощ i вiтер на причал.
Чоловiки в павiльйонi перезирнулися. Такого Яна Янсена вони не знали.
|< Пред. 10 11 12 13 14 След. >|