Мий прадидусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак (на украинском языке)   ::   Крюс Джеймс

Та ледве вiн пройшов половину сходiв, як його наздогнала засапана вдова Бродерс, гукаючи: "Пане пасторе! Пане пасторе!"

"Що сталось, панi Бродерс?"

"Пане пасторе, той папужка, що ви менi привели, не любить риби! Що ж менi з ним дiяти? Не можу ж я щодня купувати йому м'ясо! В нас воно надто дороге!"

"Люба панi Бродерс! -- вiдповiв пастор досить голосно. -По-перше, пан Зiнгер не папужка, затямте це собi, а по-друге, вiн з божою помiччю звикне до всього, навiть до риби, коли її добре приготувати. Бувайте здоровi!"

"Бувайте здоровi, не гнiвайтесь на мене!" -- промурмотiла панi Бродерс i заспокоєно подрiботiла сходами вниз. Вона вже твердо вирiшила привчити пана Зiнгера до риби.

I вона це зробила, та ще й дуже просто: подала йому котлети з кита, а сказала, що це телятина; копчену акулячу почеревину назвала свинячою. Одне слово, вона три днi дурила його, а коли на четвертий день пан Зiнгер похвалив її страви, вiдкрила правду: сказала, що вiн три днi їв тiльки дарунки моря.

Секретар страхової спiлки був приголомшений цими словами. Скинув пенсне, обнюхав свинячий шнiцель у себе на тарiлцi й спитав: "То, може, це риба-пилка?"

"Нi, пане Зiнгер, -- заспокоїла його вдова Бродерс, -- цього разу я вам подала справжню свинину. Адже сьогоднi недiля".

Йоганнес-Якоб Зiнгер спiткав iще не одну несподiванку на островi Гельголандi.