Мий прадидусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак (на украинском языке)   ::   Крюс Джеймс

Але Цангi вже спустився на дванадцять сходинок i нiчого не почув, бо вiн був майже глухий.

Йоганнес-Якоб Зiнгер утупив очi в свої гамашi й спитав: "Чому вiн назвав мене Жовтоногим? Жовтi гамашi тепер дуже моднi в Гамбурзi".

"Але не на Гельголандi, -- вiдказав пастор i осмiхнувся. Тодi взяв пана Зiнгера пiд руку й сказав: -- Ходiмо провiдаємо аптекаря Меллiна".

Вони пiднялися нагору й зайшли до старовинної аптеки, що стояла на краю урвища бiля сходiв. Там їх почастували грогом.

"Я вже багато чув про вас, -- сказав аптекар пановi Зiнгеру. -Вас прозвали Обхiдний Маневр, правда?"

"Як, як? -- уражено перепитав секретар страхового товариства. -Обхiдний Маневр?"

"Та не дрочiться через таку дурницю! -- вигукнув аптекар. -- Тут нiкого не називають справжнiм iм'ям. Мене от прозвали Нашатирний Петер. А вас -- Обхiдний Маневр".

"Але чому, пане аптекарю?"

"Ну, бачте, пане Зiнгер, тут рiч ось у чому: вдова Бродерс усiм розповiдала, що ви не любите риби. Але вона, каже вдова, навчила вас залюбки їсти рибу. Обхiдним маневром, каже вона. Тому вас i прозвали Обхiдним Маневром".

Пастор Расмуссен так зареготав, що аж пирснув грогом, який мав у ротi, на стiл. Але пан Зiнгер тiльки сказав: "Як прикро!"

Коли вони обидва вже знов неквапом iшли по острову, пастор Грiм сказав: "Двоє прiзвиськ ви вже маєте. Цiкаво, яке буде третє?"

"А менi вистачить i цих! -- з гiднiстю вiдказав Йоганнес-Якоб Зiнгер. Вiн волiв би повернутись i рушити назад.