Мий прадидусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак (на украинском языке) :: Крюс Джеймс
Страница:
135 из 165
Я взяв дошку й прочитав вiрша спочатку по-фризькому. Потiм перевернув її i прочитав нiмецький переклад:
Старий дивак
В нас жив на островi колись
Кумедний чоловiк.
Усе на свiтi, що не є,
Вiн рахувати звик.
Один, два, три, чотири, п'ять -
Жаб, горобцiв, жукiв.
Бички по вулицi бiжать -
Рахує вiн бичкiв.
Квiтки на лузi рахував,
Траву i все, що мiг.
Надвечiр стомлювався так,
Що ледь не падав з нiг.
Спитаєш ти мене, чому
Поводився вiн так?
Ну що ж, тобi я вiдповiм:
Вiн просто був дивак.
-- Гм... -- гмукнув прадiдусь замислено. Потiм узяв дошку з моєї руки, подивився на той бiк, де був написаний фризький вiрш, перевернув, трохи почитав нiмецький переклад i знову гмукнув: -- Гм...
-- Тобi не подобається мiй переклад?
-- Та нi, подобається! Але по-фризькому вiрш, вiдверто кажучи, звучить краще.
-- Таж мiй вiрш -- тiльки переклад!
-- Звичайно, Хлопчак, звичайно. Але ти надто полегшив собi працю!
-- Чого це?
-- Ну от глянь. По-фризькому сказано: "Був колись на островi чоловiк, то вiн увесь час рахував, i люди дивувалися, що вiн весь час стоїть на довгiй вулицi й рахує". А ти кажеш просто: "Жив-був колись на островi кумедний чоловiк. Усе на свiтi, що не є, вiн рахувати звик". Це не так гарно, не так образно, як у фризькому вiршi. Перекладати, Хлопчак, це означає нiби перевозити щось iз мови в мову, немов на поромi. Але дорогою треба по змозi менше губити того вантажу, що ти перевозиш.
|< Пред. 133 134 135 136 137 След. >|