Мий прадидусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак (на украинском языке)   ::   Крюс Джеймс

"Мороз" чи "спека" -- слiв таких

В тiм краї не водилось,

"Замерз", "упрiв" -- отак у них

Одвiку говорилось.

В

В Ве-ландiї жив Вiзорах,

Великий герцог ведiв,

Що всi держали у клiтках

Приручених ведмедiв.

Усе було у них чудне,

Й химерну мали мову:

Займенник -- слово головне,

Прийменник -- додаткове.

В тепло кричали всi: "Я -- за!"

В холодний день: "Я -- проти!"

I жоден схвально не казав

Про суш, вiтри та сльоти.

Та сталась в мiсяцi маю

Пригода нещаслива:

Пройшла у кожному краю

Страшенна з громом злива.

I азiв сiк густенний град,

А брорiв громом било,

А ведiв ледь не всiх пiдряд

В калюжах притопило.

А пiсля тої бурi три

Змiшалися народи,

I де ранiше жив котрий,

Тепер добрати годi.

До азiв веди враз прийшли,

До ведiв збiглись брори,

Зате вже ази зайняли

В Бе-ландiї всi гори.

Всi три народи почали

Кордони геть стирати,

А потiм за мету взяли -

Слова трьох мов змiшати.

Вiдтодi в краї завели

Такий звичай здоровий:

Вживають i старi й малi

Усi частини мови.

Яку ж науку цi рядки

Нам можуть пiдказати?

Без дружби всi ми -- черепки

З розбитого горняти.

-- Чудово ти довiв до кiнця мого вiрша! -- сказав прадiдусь. -Нiчого не треба й пояснювати, кожен зразу помiтить, що всi слова у фразi важливi -- i малi, й великi.

-- А тепер прочитайте, як ви дописали мого мишачого вiрша, прадiдусю!

-- Зараз прочитаю.