Мий прадидусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак (на украинском языке)   ::   Крюс Джеймс

Хiба ж нi?

-- Добре порiвняння! I коли ходиш, i коли пливеш, i коли пишеш -завжди те саме: спочатку навчись, а потiм наважся, i все пiде добре!

-- А хiба цього не доводить i ваш вiрш про чаклуна Корiлло, прадiдусю?

-- Нi, Хлопчак, цим вiршем я доводжу щось зовсiм iнше. Але воно теж стосується сюди. Ану прокажи вiрша! Ти ж пам'ятаєш його?

-- Аякже! Вiд початку до кiнця.

I я почав:

Чаклун Корiлло

На свiтi жив один чаклун -

Корi, Кора, Корiлло.

Вiн у чорнильницi сидiв

I чаклував з чорнилом.

Коли ним хтось писав листа

Злости, злоста, злостиво,

Перо виводило не те,

Що думав вiн у гнiвi.

Писав до сина чоловiк

З Тiльзi, з Тiльза, з Тiльзiта:

"Гультяю, довго будеш ти

Ганьбу менi робити?"

Перо ж виводило у ту

Хвили, хвала, хвилину

Такi примирливi слова;

"Ти молодець, мiй сину!"

Тодi всмiхнувся наш чаклун

Корi, Кора, Корiлло.

Чорнильницю вiн переплив,

Сьорбнув ковток чорнила.

А то писав один поет

В столи, в стола, в столицi,

Якi у нашому краю

В троянд рожевi лиця.

Такий вiн захват виливав

У слi, у сла, у словi!

Готова ж пiсенька була -

Про буряки столовi.

Тодi всмiхнувся наш чаклун

Корi, Кора, Корiлло,

Чорнильницю вiн переплив,

Сьорбнув ковток чорнила.