Тим Талер, або Проданий смих (на украинском языке) :: Крюс Джеймс
Страница:
81 из 227
Той перевiв погляд на нього й сказав, хитаючи головою:
- Твоя правда, Тiме: таки є в Генуї летючi трамваї! Ти виграв.
Тiм ковтнув клубок у горлi. Шкода вiдвертати очi вiд неминучого. Вiн повернув голову й глянув на горiшнє мiсто. Там на однiй вулицi, помiж будинками, летiв у повiтрi трамвай, справжнiй трамвай. Його було видно дуже виразно. Та ось пiд трамваєм з'явився брук, твердий брук iз рейками в ньому. Трамвай уже не летiв, а котився по рейках вулицею.
- Так то ж було тiльки марево!- зрадiло вигукнув Тiм. - Я програв!
- Ти неначе радiєш iз того, що програв! - здивовано сказав Джоннi, й Тiм зрозумiв, що сплохував. Та перше нiж устиг вiн поправитися, Джоннi додав: - Однаково ти виграв. Ти ж закладався, що в Генуї можна побачити летючi трамваї, а не що вони там справдi є. А я таки їх побачив, нiкуди не дiнешся.
- Тодi, виходить, я й справдi виграв. От i добре, - промовив Тiм, силкуючись говорити весело. Та голос його був хрипкий i зовсiм не радiсний.
Добре, що Джоннi саме вiдвернувся до стерна.
- А чого це тобi раптом спав на думку такий чудернацький заклад? - спитав вiн через плече. - Тобi часто так щастить у закладах?
- Я ще нiколи нi одного не програв, - байдуже вiдказав Тiм. - Я виграю завжди.
Стерничий скоса зиркнув на нього:
- Не дуже вихваляйся, хлопче. Є такi заклади, що їх неможливо виграти.
- Ану, якi ж це? - зацiкавлено спитав Тiм. - Назвiть менi хоч один.
I знову Джоннi допитливо зиркнув на нього.
|< Пред. 79 80 81 82 83 След. >|