Акуляча клитка (Останний дюйм - 2) (на украинском языке)   ::   Олдридж Джеймс

До цiєї скелi Бен прикрiпив розчалку, що держала клiтку.

"Тiльки не поспiшай!" - у думцi сказав вiн сам собi.

Йому завжди хотiлося знiмати дуже короткi шматки. Вiн пiдтримував камеру обрубком руки. Було боляче, але якось виходило. Раптом одна з акул-велетнiв зухвало наблизилась до клiтки i, вiдпливаючи, вдарила по нiй хвостом.

Клiтка нахилилась назад, потiм уперед i мало не перекинулась на бiк; її тримали вiрьовки, якими Бен прив'язав клiтку до коралового рифу. Вiн почекав, доки клiтка перестала хитатись, i вирiшив, що вже годi. До того ж у камерi кiнчилася плiвка.

- Ще раз, i все, - сказав вiн Девi, випливши на поверхню.

- Чому акула вдарила по клiтцi? - запитав Девi.

Вiн усе бачив зверху, але Бен ухилився од вiдповiдi.

- Хто його знає, - пробурчав вiн. - Випадково...

Але вiн не заспокоїв Девi. Бажаючи розвiяти його страхи, Бен звелiв хлопцевi укладати спорядження, щоб можна було вирушати в дорогу, тiльки-но вiн випливе.

* * *

Вiн невдаха, в життi йому завжди не щастило, i хоч Бен до цього вже звик, йому, видно, вже не по лiтах боротися iз своїми невдачами. Бен скiнчив знiмати акул. Вони зжерли все м'ясо, i бiльшiсть iз них уже попливли собi. Але вiн уперто чекав, сподiваючись, що з'явиться тисячодоларовий скат скати облюбували мiсце бiля коралової скелi, де дрiбнi рибчини очищали їх вiд паразитiв.

"Боже мiй! - вигукнув у думцi Бен. - Здається, поталанило..."

Велика, схожа на плямисту хмару, тiнь рухалась по самому дну мимо скелi.