Останний дюйм (Останний дюйм - 1) (на украинском языке)   ::   Олдридж Джеймс

Наскiльки мiг, вiн пiдвiв голову i побачив, як наближається земля.

- Молодець! - закричав Бен синовi.

Бен тремтiв i обливався потом, вiн почував, що вiд усього тiла залишилася живою тiльки голова. Рук i нiг бiльше не було.

- Лiвiше! - наказував вiн. - Давай ручку вперед! Нагни її влiво! Гни ще! Добре! Все в порядку, Девi. Ти зможеш. Влiво! Натисни ручку вниз...

- Я врiжуся в лiтак.

Бену видно було великий лiтак. До лiтака лишилося не бiльше п'ятисот футiв, i вони йшли прямо на нього. Вже майже стемнiло. Курява висiла над землею, наче море, але за великим чотиримоторним лiтаком виднiлася смуга чистого повiтря, - отже, мотори запущенi на повну потужнiсть. Якщо вiн стартував, а не перевiряв мотори, все буде гаразд. Не можна сiдати за льотною дорiжкою: там грунт надто нерiвний.

Бен заплющив очi.

- Стартує...

Бен з зусиллям розплющив очi i кинув погляд поверх носа машини, що хиталася вгору i вниз. До великого ДК-4 лишилося щонайбiльше двiстi футiв, вiн просто заступав їм дорогу, але йшов з такою швидкiстю, що вони розминуться. Бен вiдчув, що охоплений жахом Девi почав тягнути на себе ручку.

- Не можна! - крикнув Бен. - Гни її донизу!

Нiс лiтак задерся, i вони втратили швидкiсть. Якщо втратити швидкiсть на такiй висотi та ще при цьому вiтрi, їх рознесе на шматки.

- Вiтер! - гукнув хлопець; його маленьке личко застигло i перетворилося на трагiчну маску.

Бен знав, що наближається останнiй дюйм i все в руках у хлопчика...

- Молодець! - похвалив вiн.