JК
Трохи питьми :: Дереш Любко
Страница: 272 из 307І знак оклику. «Іди нахуй, відьма!» – сказав я вголос і показав кілька факів Невидимим істотам довкола мене. От же запара, нахріна я перший почав? Це ж який напряг тепер буде. Вона мені оголосила війну.
Можливо, я ще зможу виправити ситуацію і провести переговори. Якщо не дружба, то хоча б якийсь статус-кво.
Сідаю я на табуретку, стикаючись із думкою, що кухню маю на диво необжиту. Запалюю легку «Lucky strike» і набираю одним пальцем повідомлення.
1) «вибач, я сьогодні був накурений цілий день. Не знаю, що найшло (…)»
2) «(…) тому, будь ласка, не бери до серця, я не хотів тебе образити (…)»
3) «(…) вибач, будь ласка, я не шукаю собі ворогів ти розумієш про що я»
Який жалюгідний тон ввечері після тих хоробростей, що вдень… Лорна любить, коли їй лижуть нижче спини, і саме в цю хвилину я відчув, що морально готовий трохи прогнутись і трохи лизнути, аби лиш не вступати у це виснажливе протистояння.
За якийсь час пройшла наступна серія.
«Сигілу отримав?» от: Лорна
Ответ: «Дя» от: Йостек
«Тоді іди нахуй зі своїми вибаченнями» от: Лорна
Все ясно, думаю собі, але відповідати вже не маю сил. «Сигілу» – аркуш з персональною анафемою і «побажаннями всіх благ» – роздратовано зминаю і жбурляю до мийки.
Поки я готував собі їсти, думки крутилися довкола них – Лорна і Жанна. Лорна + Жанна. Я міг тільки уявляти собі, чим вони там займаються в цій брудній Лорниній халабуді.
Можливо, я ще зможу виправити ситуацію і провести переговори. Якщо не дружба, то хоча б якийсь статус-кво.
Сідаю я на табуретку, стикаючись із думкою, що кухню маю на диво необжиту. Запалюю легку «Lucky strike» і набираю одним пальцем повідомлення.
1) «вибач, я сьогодні був накурений цілий день. Не знаю, що найшло (…)»
2) «(…) тому, будь ласка, не бери до серця, я не хотів тебе образити (…)»
3) «(…) вибач, будь ласка, я не шукаю собі ворогів ти розумієш про що я»
Який жалюгідний тон ввечері після тих хоробростей, що вдень… Лорна любить, коли їй лижуть нижче спини, і саме в цю хвилину я відчув, що морально готовий трохи прогнутись і трохи лизнути, аби лиш не вступати у це виснажливе протистояння.
За якийсь час пройшла наступна серія.
«Сигілу отримав?» от: Лорна
Ответ: «Дя» от: Йостек
«Тоді іди нахуй зі своїми вибаченнями» от: Лорна
Все ясно, думаю собі, але відповідати вже не маю сил. «Сигілу» – аркуш з персональною анафемою і «побажаннями всіх благ» – роздратовано зминаю і жбурляю до мийки.
Поки я готував собі їсти, думки крутилися довкола них – Лорна і Жанна. Лорна + Жанна. Я міг тільки уявляти собі, чим вони там займаються в цій брудній Лорниній халабуді.