Слидство веде прокуратор (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

А щоб Фортуна не проминула з щедротами своуми, слiд поспiшати, дiяти не гаючись.

- Правильно.

- Але я певен: Iуда не пiде до нас. Не наважиться...

- Проте вiн насмiлиться шантажувати храмових павукiв! - завершив Луцiй Галл. - Адже храмова зграя не вiд того, щоб знешкодити небезпечного грабiжника. Вiн принадився ух вительбушувати безкарно! Кумедно виходить...

- Що я маю робити? - запитав Веселий Герман.

- Пильнувати! Увечерi не спускай ока з храму. Я певен, довгоносик не зволiкатиме: жадiбнiсть - надiйний батiг. Вiн нам потрiбен живим i неушкодженим! Якщо зможеш, одразу вибий з нього зiзнання i, не гаючись, схопи ватага.

- Зрозумiло, патроне.

- Одноу деки легiонерiв тобi вистачить?

- Цiлком.

Людину, вузьке обличчя якоу нагадувало сокиру, бо на ньому домiнував могутнiй нiс. Веселий Герман примiтив, коли вже впали густi сутiнки.

Герман обрав собi зручну для стеження позицiю. Вправно розташував наданих йому воякiв, якi за його знаком вмить могли замкнути коло без надiу на втечу в бiчнi вулички.

Присутнiсть поблизу храму поодиноких легiонерiв нi в кого не могла викликати тривогу: Вежа Антонiя, перетворена в казарму для римських воякiв, i храм Соломона, власне кажучи, складав одне цiле. Тому присутнiсть тут окремих легiонерiв, була такою ж природною, як i святенникiв. Iнша справа, якби вони чатували чiльним загоном, - це, безумовно, привернуло б увагу i могло наполохати.

Веселий Герман не дав знаку затримати кандидата в запроданцi: намiр щось зробити i здiйснений вчинок трактуються рiзно.