Слидство веде прокуратор (на украинском языке) :: Ячейкин Юрий
Страница:
37 из 55
А та пiшла пiд вiнець вагiтною. Iосиф до цього непричетний, бо його заледве умовили. Та й не умовили, а батько Марiу грошi дав. За грошву i я б в женихи подався, хоч би там з десяток Пантер потрудилося... А ви кажете син божий!..
- Та не я кажу. Це твiй дружок Iуда каже! Пiд присягою.
- А кому ця брехня пiд присягою потрiбна?
- Та цьому мерзот... тьху! Я точнiсiнько як ти хотiв сказати - добродiю Кайафi! I ще Iуда засвiдчить, що Iсус замiрясться повалити владу цезаря...
- Нiхто в цю нiсенiтницю не повiрить!
- Уже повiрили - весь Синедрiон на чолi з Кайафою! До Пiлата Аннан приходив i казав. Кому вигiдно, той завше повiрить... - I ти сам розумiсш, що за бунт проти цезаря Голгофа забезпечена! На хрестi ваш Iсус конатиме...
Лазар не мiг приховати лютi, з якою позирав на Iуду.
На його важких щелепах гуляли жовна.
- А ти ж бiдусш, Лазаре, - не вгавав рудий велет. - Ти ж вiд злиднiв своух до труни живцем стрибнув! Аж тут - грошi дають. Поплескав язиком - i вже масш! I виплат визначено - тридцять срiбних шеккелiв готiвкою. Iуда не дасть менi збрехати - вiн уже за перший виказ тридцять срiбнякiв одержав. Правильно я кажу. Iудо?
- Дали, - кисло промимрив той.
Хвацьке базiкання Веселого Германа було йому явно не до шмиги. Але щось суперечити вiн не наважувався. Та й подумати: рано чи пiзно, а всi дiзнаються. Все одно на судi доведеться свiдчити...
- То як, Лазаре, домовились?
- А що я можу сказати...
- Щось та скажеш.
- Та нiчого такого я не знаю...
|< Пред. 35 36 37 38 39 След. >|