Спалах понадновот зирки (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Словом, за усiма ознаками ми вистромилися з пiдлоги, хоч сподiвалися на цiлком протилежне. Та про науковий бiк цього феноменального явища я розповiм вам трохи згодом...

Так от, виглядасмо ми з ракети посеред абсолютно порожньоу зали (я маю на увазi повну вiдсутнiсть вiдвiдувачiв) i зачудовано лупасмо очима.

Коли це рипнули дверi, i в щiлину обережно просунулися двi голови, схожi одна на одну, як двi краплi води або ляльки масового виробництва. Вибалушилися вони у чотири ока на нашу заюшену вулканiчними наудками ракету, зойкнули у два роти i моментально, напрочуд синхронно зникли.

Атож! Не самi ми тодi дивувалися...

Ну, а про те, що трапилося наступноу митi, я й словом не прохоплюсь. Не тому, що хочу щось ганебне утасмничити, а тому, що менi самому стас на завадi власна природжена скромнiсть. Знасте, воно не бажано, щоб на додачу до мосу заробленоу важкою звитяжною працею всесвiтньоу слави видатного мiжзоряного розвiдника я зажив ще й жалюгiдноу слави безсоромного, хоч i цiлком об'сктивного хвалька.

Однак приховувати факти космiчноу ваги було б нiчим не виправданим злочином перед iсторiсю. Якщо я мовчатиму, буде закреслено одну з хвилюючих сторiнок зустрiчi двох цивiлiзацiй.

Ось чому я вам вiд себе нiчого не розповiдатиму, але, аби не завинити перед iсторiсю, процитую правдивий репортаж, видрукуваний наступного дня на перших шпальтах усiх газет нововiдкритоу планети. Зрештою, не я його писав. До того ж ви й самi могли б його розшукати у тамтешнiх пiдшивках. Та подорож туди довга.