Страница:
194 из 363
Зовсім не розхожою риторичною фігурою, лише визнанням реального буде застереження, що наш коментар не вичерпує всього багатства «Енеїди» і може не в усьому задовольнити допитливого читача. Але маємо певність, що коментар наблизить до нього далеку від нас епоху, а то й спонукає до самостійних роздумів у правильному і перспективному напрямі.
Список умовних скорочень
Вергілій – Вергілій П. Марон. Енеїда: В 12 кн. – К.: Дніпро, 1972.
Даль – Даль В. Пословицы русского народа. – М., 1957.
К. – взято з «Словаря малороссийских слов, содержащихся в «Энеиде», с русским переводом», доданого І. Котляревським до видань «Енеїди» 1809 і 1842 років.
К. с. – «Киевская старина».
Маркевич – Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. – К., 1860.
Нар. – 3 народних уст.
Номис – Українські приказки, прислів'я і таке інше. (Спорудив М. Номис. – СПб, 1864).
Франко. Приповідки – Галицько-руські народні приповідки: У 3 т. – Львів, 1901 – 1910.
Чубинський – Труды зтнографическо-статистической зкспедиции в Западно-русский край: В 7 т./ Под ред. П. П. Чубинского. – Спб., 1872 – 1879.
1.
Еней – один з героїв античного міфу про Трою. Син Анхіза, царя міста Дардана в Малій Азії, і богині Венери. Після зруйнування греками Трої поплив, виконуючи волю богів, до Італії і після ряду пригод, що склали зміст «Енеїди» римського поета Публія Вергілія Марона, поклав початок Римській державі.
Троя (або Іліон) – стародавнє місто-держава в Малій Азії, в районі протоки Дарданелли. У кінці XIX ст. німецький археолог Генріх Шліман шляхом розкопок встановив місце, де стояла Троя.
|< Пред. 192 193 194 195 196 След. >|