Енейда (Энеида)   ::   Котляревський Іван Петрович

«Стій, не ворушись!» – можна було б поставити епіграфом до того статуту. Команди «Стой! фрунт», «Стоять, не шевелясь!», «Стоять смирно!» зустрічаються тут раз по раз. І. Котляревський не з чужих слів знав, що таке муштра в армії найбільшого солдафона на російському престолі. Адже він почав армійську службу за якихось сім місяців до смерті Катерини II і вступу на імператорський трон Павла І.

Лубенський, Гадяцький, Полтавський – коли додати сюди ще й Миргородський, з усіх боків оточений землями названих полків, то це будуть всі чотири з десяти полків Гетьманщини, землі яких склали основну територію утвореної 1802 р. Полтавської губернії.



102.



Волонтирі, волонтери – добровільці, нерегулярне військо; в той час – запорожці в російській діючій армії. З них формувалася переважно розвідка, інші частини особливого призначення, яким доручалися пов'язані з риском завдання. Зокрема, в численних російсько-турецьких війнах XVIII ст. запорожці, виконуючи роль розвідників, «становили основну силу авангардних частин, відзначаючись мужністю і військовою майстерністю. Окремі запорізькі загони по кілька разів на день самостійно відправлялися «в під'їзд» – вперед і від флангів, – вступаючи в сутички з ворогом…» (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. – К., 1969. – С. 154).

Асмодей – злий дух, чорт.

Чи вкрасти що, язик достати – «найулюбленішим методом у запорізьких козаків була розвідка боєм.