Енейда (Энеида)   ::   Котляревський Іван Петрович

Страница: 324 из 363

Підсусідки не відбували військової повинності, але під час воєнної кампанії, як і підпомічники, утримували господарство відсутнього козака. Отже, «підсусідків розписали» по дворах виборних козаків.

Тяглі – козаки, що складали військовий обоз козачого війська та російської армії. На заклик до походу мусили з'явитися на збір зі своїм тяглом (волами) і возом. Кінні – козаки на конях з відповідним спорядженням, піші – теж зі спорядженням, зброєю, харчами.

За себе хто, хто на підставу – з поступовим занепадом військово-територіального укладу і виснаженням козацького війська у численних воєнних кампаніях XVIII ст. набула поширення практика посилати за себе («на підставу») в похід іншого. Багатий козак посилав за певну винагороду біднішого.



108.



Мушкетний артикул – прийоми з рушницею.

Ушкварить як на калавур – тобто взяти рушницю «на караул».

Коли пішком – то марш шульгою, Коли верхом – гляди ж, правою – піхота в строю починає рух з лівої ноги (шуйця, шульга), коні під вершниками – з правої.

Такеє ратнеє фиглярство – тобто блазнювання, штукарство, кривляння. Для сучасників І. Котляревського «ратнеє фиглярство» ототожнювалося із засиллям муштри при імператорі Павлові І, потім – при Аракчеєву, який у військовій справі над усе ставив «красоту фронту, яка доходить до акробатства».



109.



Посполитеє рушення – у Польщі – загальна мобілізація всього народу.



114.

|< Пред. 322 323 324 325 326 След. >|

Java книги

Контакты: [email protected]