Енейда (Энеида)   ::   Котляревський Іван Петрович

Посли к Латину приступились,

Три рази низько поклонились,

А старший рацію сказав:

[46] « Енеус ностер магнус панус

І славний троянорум князь,

Шмигляв по морю як циганус ,

Ад те, о рекс ! прислав нунк нас.

Рогамус, доміне Латине ,

Нехай наш капут не загине,

Пермітте жить в землі своєй,

Хоть за пекунії , хоть гратіс ,

Ми дяковати будем сатіс

Бенефіценції твоєй.

[47] О рекс ! будь нашим меценатом ,

І ласкам туам покажи,

Енеусу зробися братом,

О оптіме ! не одкажи:

Енеус прінцепс єсть моторний,

Формозус , гарний і проворний,

Побачиш сам інноміне !

Вели акціпере подарки

З ласкавим видом і без сварки,

Що прислані через мене:

[48] Се килим-самольот чудесний,

За Хмеля виткався царя,

Літа під облака небесні,

До місяця і де зоря;

Но можна стіл ним застилати,

І перед ліжком простилати,

І тарадайку закривать.

Царівні буде він в пригоду,

І то найбільш для того году,

Як замуж прийдеться давать.

[49] Ось скатерть шльонськая нешпетна,

Її у Липську добули;

Найбільше в тім вона прикметна,

На стіл як тілько настели

І загадай якої страви,

То всякі вродяться потрави,

Які на світі тілько єсть:

Пивце, винце, медок, горілка,

Рушник, ніж, ложка і тарілка.

Цариці мусим сю піднесть.