Имиджмейкер из Москвы   ::   Джангіров Дмитро

Страница: 167 из 223

За два метри від телезірки він зупинився і, забувши про свій мікрофон, голосно,щоб бабця його почула, прокричав у мікрофон Підвальського, прикріплений до його навушника, – себто, просто в обличчя ведучого:

– Мадам Нечипорук-Абрамович!!! А как же лампочка?!!

Від несподіваного реву Боровіца ведучий пригнувся, але миттєво опанувавши ситуацію, театрально витер зі своєї щоки слину чинного мера-кандидата. Натовп вибухнув аплодисментами, вигуками та свистом. Тим часом старезний голос, після тривалого прокашлювання, знову почувся із динаміків:

– За лампочку – спасибо. Перед тем, как перегореть, она таки светила целый час. Можешь прийти и выкрутить свою ворованную лампочку и вкрутить ее себе в жо…

– Спасибо, Роза Ивановна! – високо підскакуючи у балетному па, щиро подякував зірковий ведучий. Підбадьорений твердою бабусиною позицією, Горовіц завзято кинувся в атаку:

– Да-да! Спасибо, Роза Ивановна! На таких, как вы, держится наш славный Черноморск-папа!! Когда я стану мэром, – розпалювався він, – каждый, кто сохранит два килограмма моей гречки, получит тридцать килограмм риса, ящик сгущенки, и… новенький автомобиль!!

Натовп знову вибухнув оваціями. Боро-віц, шаленіючи, розірвав на собі фрак, і залишившись, як і його опонент, у тільнику, заволав:

– Черноморцы! Не верьте этому фраеру! Где он возьмет столько автомобилей?!

Горовіц скорчив презирливу фізіономію:

– Где-где… У тебя в гараже! – промовив він, і публіка заверещала від захвату.

|< Пред. 165 166 167 168 169 След. >|

Java книги

Контакты: [email protected]