Страница:
211 из 223
Перекрикуючи власноруч розпалену публіку, ведучий намагався продовжити своє шоу:
– Ми пишаємося вами, шановний Володимире Михайловичу! Ми віримо, що і до вашого глибокого політичного підпілля долетіла звісточка про всенародну підтримку вашої героїчної боротьби за економічні реформи!!
Раптом в іміджмейкеровій кишені задзе-ленкотів його мобільнийтелефон. Нестор Євграфович поглянув на номер, що висвітився на табло, дістав з іншої кишені й одягнув свої золоті окуляри. Іміджмейкер не поспішаючи підніс слухавку до вуха і оптимістично та дуже впевнено почав розмову:
– Так. Слухаю вас, пане Сливка! Я також дещо здивований. Але не турбуйтеся – все під контролем!… Ні, я не в студії… і не в виборчкомі… Де? У барі… Ні, я в жодному разі не знущаюся над вами. Гаразд. Тільки вам, як патріот – патріоту, відкрию таємницю вашого майбутнього успіху. Зараз ми п'ємо за ваше здоров'я разом із головою Центрвиборчкому… І він вас також щиро вітає… Так-так! Завтра зранку ви йдете у виборчком за депутатським посвідченням, а ввечері відсвяткуємо вашу перемогу!… Шануймося!
Політтехнолог поклав мобільник у кишеню і зняв окуляри.
– Выходит, что я теперь – глава Центризбиркома? – іронічно зауважив Артурчик, пригублюючи вино.
Шеф загадково посміхнувся і, піднявши свій бокал, інтригуюче промовив:
– Ах, Артурчик, сегодня ведь ночь чудес. Ты готовься – то ли еще будет!
Тим часом по телевізору продовжувалося рейтинг-шоу Підвальського. Оркестр скінчив «Ріо-Ріту». Ведучий теребив у руках новий – ще невідкритий конверт, нагнітаючи нетерплячість та інтригу аудиторії.
|< Пред. 209 210 211 212 213 След. >|