Страница:
29 из 223
Артурчик, прикриваючи рештками волосся свою посинілу ґулю, спробував пофліртувати ще. Він ще грайливіше поцікавився:
– А что, вчера были выборы? И за какую партию голосуют такие хорошенькие девушки?
Провідниця зашарілася – вона сприйняла Артурчикову фразу як залицяння з перспективою значно ближчого знайомства. Провідниця кокетно зарухала сідничками і, оглядаючи стелю, весело відповіла:
– Ну, за этих, которые и за армию, и за культуру…
Іміджмейкер, який досі лише посміхався, нарешті розсміявся. Він підвівся з дивана і натхненно виголосив:
– Вот оно – неподкупное слово простого российского избирателя! – політтехнолог дістав блокнот та ручку і несподівано серйозно запитав у дівчини:
– И какие пункты программы вам запомнились особенно?
Провідниця, вже зовсім не ніяковіючи, захихотіла:
– Да я, вообще-то, программ не читала. Просто мой первый муж был военным, а второй – культуристом…
Іміджмейкер набурмосився і гепнувся на своє місце. За мить він сухо завершив беззмістовне, на його розсуд, спілкування:
– Гм-гм, вы нас отвлекаете от работы. Газеты можете оставить.
Провідниця виклала з таці газети і, ображено випнувши губки, зачинила двері. Артурчик слухав затихаючі кроки красуні і обурено зиркав на шефа – той занурився в газету. Наступних 10 хвилин політтехнологи сиділи мовчки і шаруділи пресою.
|< Пред. 27 28 29 30 31 След. >|