Имиджмейкер из Москвы   ::   Джангіров Дмитро

– Вот тут… Вы знаєте, товарищи, с Иосифом Виссарионовичем небольшая неувязоч-ка… Я ведь в те годы еще пешком под стол ходил… – розчаровано мовив Симорозенко. Асистент загадково посміхнувся і, багатозначно піднявши палець та з повагою зиркаючи на Шефа, розтлумачив:

– Нестор Евграфович предусмотрел запасной вариант третьего плаката.

Артурчик повернув плакат іншим боком. На звороті був зображений Сталін, який тримав на руках карапуза в піонерскій формі з обличчям і сивиною Симорозенка.

– Гениально! – захоплено вигукнув Симорозенко. Він вийшов на середину кімнати, і, попихкуючи своєю люлькою, з природним грузинським акцентом повільно і неголосно підсумував свої міркування:

– Это – по-нашему. Народ давно истосковался по такому социалистическому реализму, товарищ Боженко!

2



Випровадивши тимчасово задоволеного Симорозенка, іміджмейкер і асистент залишились у номері удвох. По телевізору продовжувалося рейтинг-шоу Підвальського. Бабай сидів на сцені, Підвальський з мікрофоном у руці обходив трибуни з глядачами. Глядач із залу попросив слова – ведучий простягнув йому мікрофон.

– Багато виборців вважають, що у вас сумнівна репутація. Відомі випадки, пане Бабай, що в нашому окрузі вами залякували маленьких дітей… – безстрашно виголосив глядач із зали.

– Ах, ты ж… – піднімаючись з крісла, почав було Бабай.