Страница:
92 из 223
І Підвальській, остаточно деморалізований, вирішив зізнатися, чого він не робив уже дуже давно:
– Позавчера, когда я пил кофе с секретаршей помощника советника Президента, она сказала…
Іміджмейкер, щоб якось урятувати свого розчавленого колегу, підморгнув асистентові і весело зауважив:
– Гм-гм! Узнаю друга Мишу! Значит, теперь у них это называется «пить кофе»…
Розрахунок Нестора Євграфовича справдився – Смотрянський продовжив, але перейшовши зі звинувачувального тону на повчальний:
– Вот видишь, Миша, если сильно постараешься, можешь быть честным человеком! А теперь скажи мне, честный человек, для кого ты придумал эту байку про личное президентское одобрение?
Нестор Євграфович знову вирішив допомогти своєму другові – він поплескав вже підпилого зніяковілого Підвальського по плечі і виголосив:
– Да чего уж там, и так все ясно! Только представьте, что бы устроила Мишина жена, если бы вдруг узнала, что он не в кабинете президента сидел до утра, а… гм-гм… пил кофе с секретаршей помощника его советника!
І щоб остаточно перевести розмову в інше русло, іміджмейкер кивнув асистентові, щоб той усім наповнив чарки. Сам Нестор Євграфович знову підсунув до себе тарілку і, зосереджено відрізаючи шматочок котлети, поцікавився у Смотрянського:
– Так что там в администрации?
– А что там сегодня может быть? Так, предпраздничная суета… – пригубивши чарку і також заходившись біля котлети по-київськи, відповів Смотрянський.
|< Пред. 90 91 92 93 94 След. >|