Страница:
150 из 223
Із репродукторів залунала мелодія з пісні «Червона рута»:
«Ти признайся мені,
Як Вітчизну ми любим!
І у лічені дні
Перемогу здобудем!
Голосуй за Сливка
Згинуть чорнії чари!
І відступить біда!
І не буде печалі!
Ти кандидата
Не шукай в бюлетені!
Він у тебе єдиний,
Це – Сливка Богдан!
Всю духовную вроду
він позичив в народу!
І гарячую воду
Взимку дасть!!»
Сливка витер сльози і, проникливо трясучи руку іміджмейкеру та вдячно киваючи асистенту, промовив:
– Геніально, пане професоре! Нам з вами дійсно вдалося поєднати передвиборчу боротьбу з боротьбою за відродження національної духовності!
Богдана Сливку переповнювали світлі надії і впевненість у своїй неминучій перемозі.
4
Сливка пішов, окрилений і розчулений гарячими пісенними рядками. Іміджмейкер з асистентом залишились удвох. Нестор Євграфович дістав із кишені два пухких конверта, відрахував з одного частину грошей, і, вручаючи їх Артурчикові, сказав:
– Ну что, две встречи прошли вполне успешно. Остальное оприходуй и проплати радиоэфир до дня выборов, – розпорядився він.
Несподівано до столика підійшов і без дозволу сів на стілець якийсь незнайомець прибалтійської зовнішності. Політтехнологи здивовано роздивлялися непрошеного гостя.
|< Пред. 148 149 150 151 152 След. >|