Кодло   ::   Соколян Марина

Я знайшла гурт знайомих панянок, і ми ще довго обмінювалися враженнями, обурювалися, обзивали одна одну сестрами неофітками і всіляко намагались розвіяти той неприємний ефект, який мала наша ритуальна посвята. Не раз, звичайно, спливали згадки про масонів, я навіть вигребла зі своєї захаращеної пам’яті словосполучення Ancient and Accepted Scottish Rite , натякаючи на географічну близькість славного Шотландського Уставу масонства. Та, я відчувала, що підкидаю ці версії лише для підживлення дискусії, а не від того, що справді підозрювала щось подібне. Та й відомо, що жінок до таких організацій не приймають. Кляті шовіністи.

Ще один шовініст зустрів мене в кімнаті тихим стогоном та спробою заховати голову під подушкою. Аби зайвий раз не травмувати Тоні, я вимкнула світло і аж тоді роздяглась.

Сон не йшов.

— Тоні, — покликала я, — ти не спиш?

— Сплю, — суворо відповів він.

— Ти як гадаєш, що то було, ну оцей весь підозрілий ритуал?

— Профанація, — тихо мовив Тоні.

— А може, ці самі, масони… — я знов спробувала підкинути наживку.

— В жодному разі. Послідовники Хірама не змогли б отак познущатися над власними ритуалами.

Ого! Ого— го!

— Тоні! — "А ти звідки знаєш? А ти часом не масон?" — так і вертілося в мене на язиці, — А що означає "Audi. Vidi. Tace"?

— Почуй. Побач. І мовчи.

***



Одна з найбільш гуманних властивостей нічних жахів — здаватися зранку лише недобрим сном.