Страница:
582 из 587
Чому для визначення статусу мiста ми мусимо неодмiнно втискатись у схоластичнi рамки? Невже мiсто стає мiстом тiльки тодi, коли в центрi його виникає фортеця, а навколо –незахищений ремiсничий посад? А якщо все було разом, i фортеця, й посад, як, скажiмо, в найдавнiших мiстах планети –в Шумерi, та й пiзнiше –аж до ранньої Вiзантiї? В деяких таких мiстах населення було переважно хлiборобським, але ж ми називаємо їх мiстами! А який же статус дати тодi поселенням часiв Трипiльської культури, поселенням, у яких зводилися кiлькаповерховi будинки й жило до 25000 мешканцiв? Цi осередки не були захищенi фортечними мурами – i все-таки то були мiста. Кожен час у кожному регiонi диктував свої правила. Якщо країнi не загрожувало вторгнення, то для чого зводити мури?
Та чи й могло бути таке мiсто на територiї нинiшнього Києва або ж бодай неподалiк вiд нього?
В тiм-то й справа, що було. Коли, звичайно, не пiдходити до нього зi схоластичним аршином i не вимагати вiд античного мiста того, чого належить вимагати хiба що вiд поселень середнього, ба навiть пiзнього Середньовiччя. Чи була Скiфiя в часи свого найбiльшого розквiту класовим суспiльством? Безперечно. Iснував панiвний клас вiйськово-племiнної знатi, iснував клас виробникiв –вiльних хлiборобiв, пастухiв та ремiсництва, був також клас рабiв, про що чiтко сказано в «Iсторiї» Геродота.
Ми раз у раз вiдкриваємо багатющi поховання скiфських вельмож з промовистими доказами класового розшарування й високорозвиненої ремiсницької творчостi, й не менш розвиненого товарного виробництва не тiльки хлiба, а й промислових товарiв.
|< Пред. 580 581 582 583 584 След. >|