JК
Сердешна Оксана :: Квитка-Основьяненко Григорий Федорович
Страница: 20 из 69Я кращої дівки і не видав нігде… і полюбив тебе… кріпко полюбив…– Та узяв її за руку і каже тихенько:-Тільки полюби мене, я тебе щасливою зділаю.
Оксана -як у раю! Вона, що не хотіла ні за якого мужика йти, та усе думала об панстві, об розкоші, чує тепер, що її любить пан, молодий, хороший, багатий – бо по мундеру усе у нього золото; і, мабуть, справжній пан, що усі ж то салдати його слухають і бояться, і такий пан каже, що її любить і щасливою зробить; вірно, він дума її узяти за себе; от-от вона панею стане… Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця і каже: «Як же вас ще полюбити?»
– Полюби од щирого серця… об мені думай… виходь до мене… полюби, як я тебе люблю.
– Та я ж так і… люблю… та ще й дужче!…
Оксано, Оксано! Якби ти більше панів знала, ти б сього ніколи не сказала; ти б з першого слова відбігла б від нього, як від лихої години. Ти не знала панів, чи, ще лучче – паничів! Не диво їм одурити селянку, що зроду їх не бачила, не чула, як вони брешуть, як заприсягаються, як опісля гублять тих, що їм піддасться.
Оксана -як у раю! Вона, що не хотіла ні за якого мужика йти, та усе думала об панстві, об розкоші, чує тепер, що її любить пан, молодий, хороший, багатий – бо по мундеру усе у нього золото; і, мабуть, справжній пан, що усі ж то салдати його слухають і бояться, і такий пан каже, що її любить і щасливою зробить; вірно, він дума її узяти за себе; от-от вона панею стане… Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця і каже: «Як же вас ще полюбити?»
– Полюби од щирого серця… об мені думай… виходь до мене… полюби, як я тебе люблю.
– Та я ж так і… люблю… та ще й дужче!…
Оксано, Оксано! Якби ти більше панів знала, ти б сього ніколи не сказала; ти б з першого слова відбігла б від нього, як від лихої години. Ти не знала панів, чи, ще лучче – паничів! Не диво їм одурити селянку, що зроду їх не бачила, не чула, як вони брешуть, як заприсягаються, як опісля гублять тих, що їм піддасться.