Акванавти, або Золота жила (на украинском языке)   ::   Циба Михаил

Мабуть, дiйде до того, що всi заклики, лозунги, обiцянки буде заборонено, як сигнали автомобiлiв на вулицi. Про це думав Анатолiй Iларiонович, споглядаючи молодика, що стояв посеред кабiнету й теревенив про щось, допомагаючи собi жестами.

- Так що ви скажете на це? - запитав Микита Єгорович, здивований глибокодумним мовчанням голови.

- На що?

- Ну, я пропоную свої послуги. В мене є люди, є плiт, є озеро, в якому сапропелю вистачить на всi вашi поля. Ви менi даєте в оренду один трактор з причепом, двигун з насосом, навантажувач i ще деякi дрiбницi. Сапропель я буду продавати вам по божеськiй цiнi, а зароблене пополам. Чого ж ви мовчите?

- Думаю.

- Не пiдходять умови?

- Нi, не влаштовує назва.

- Яка? - здивувався Микита Єгорович.

- Са-про-пель? - проказав по складах i знизав плечима.

- А при чому тут назва?

- Е, що не кажи, все починається з назви. Он у нас сусiднiй колгосп називається "Друга п'ятирiчка". I що ти думаєш, у них врожаї й зараз на рiвнi часiв другої п'ятирiчки! Вони все ще борються за стопудовий врожай. А ми на низових масивах маємо вже по чотириста!

- Так з допомогою сапропелю ви матимете такий врожай на всiх полях! Дивiться, думайте, тiльки не довго, а то...

- А то що буде? - мружив око голова.

- Я обiйдусь i без вас!

- А озеро? За оренду озера все одно доведеться платити менi проценти.

- Коли вже на те пiшло, а воно, як бачу, таки пiшло, то озеро державне. Як i вся земля вашого колгоспу.