Альфонс Циттербаке (на украинском языке) :: Гольц-Баумерт Герхард
Страница:
181 из 186
-- У тебе й горло болить? -- запитала мама.
Тато буркнув iз-за своєї газети:
-- Нi, але якось неприємно у ротi.
-- У мене теж! -- вигукнув я. -- Це вiд омлету.
Мама розсердилась. Ох, який це був довгий вечiр! Ми, чоловiки, лежали зайнятi нежиттю i наввипередки чхали. Коли говорити вiдверто, то тато чхав i стогнав бiльше, нiж я. Навiть увi снi я чув, як вiн чхає. Вранцi я зустрiв тата, коли вiн виходив iз ванни.
-- Пiдеш сьогоднi на роботу? -- запитав я. Тато стояв перед дзеркалом i розглядав своє горло.
-- Мушу йти, Альфонсе, -- буркнув тато. -- Хоч у мене гуде в головi, мов у цеху, але обов'язок є обов'язок. На мене чекає бригада.
-- Теж писатимеш контрольну з арифметики? -- поцiкавився я.
-- Верзеш казна-що, -- здвигнув плечима тато, ковтаючи таблетку.
-- Еге ж, -- сказав я, i менi захотiлось якнайшвидше стати дорослим. Тодi легше буде терпiти нежить. I нiяких тобi контрольних з арифметики.
Як я зробив iз праски ракету
Це було за день до Нового року. Тато запросив у гостi всю свою бригаду. Вiн сидiв i мiркував, як приготувати крюшон[*]. Мама теж була заклопотана. Вона не знала, що їй одягти. [* Крюшон -- сумiш вина з ромом чи коньяком, готується iз свiжими фруктами.]
-- Як ти гадаєш, що менi краще вдягти: довге чорне плаття чи коротке темно-блакитне? -- звернулася вона до тата.
Тато не мав часу на марнi розмови. Вiн тiльки промимрив:
-- Так, так, одягайся вже... Цукор, ананаси, а тодi поставити в холодильник...
Я знiчев'я сортував фейєрверки, якi збирався запалити ввечерi.
|< Пред. 179 180 181 182 183 След. >|