Альфонс Циттербаке (на украинском языке) :: Гольц-Баумерт Герхард
Страница:
96 из 186
Але що робити, коли дорога до скарбу проходить саме тут? Один Ервiн погодився з бригадиром:
-- Цiттербаке все робить сам. I хтозна, куди вiн нас завiв.
Ми знову йшли мовчки i рахували. Зробили три тисячi триста сорок два кроки, обiйшли якесь велике озеро i попали на заболочений луг. Коли ми переходили через струмок по колодi, Бруно впав у воду. Знову ж винен був я. Пройшли три тисячi триста вiсiмдесят шiсть крокiв i зупинилися перед залiзничним насипом.
-- З того боку неодмiнно має бути скарб, -- промимрив я, але нiхто менi не йняв вiри. Ми ще довгенько поневiрялися. Група перешiптувалась. Вони хотiли мене вiдлупцювати, якби я завiв їх у болото.
Раптом зовсiм близько почулися голоси.
-- Гаррi! -- закричали ми i навiть спробували бiгти, але не змогли. I як це ми опинилися за нашим сараєм? Двi iншi групи давно вже повернулися, попоїли i навiть каструлi вишкребли. На наше щастя, Гаррi залишив для нас трохи їжi.
-- Де ви ходили? Вже двi години, як ми тут. Гаррi вже став побоюватися за вас, -- галасували всi навколо нас.
А моя голодна група сидiла на землi i наминала манний суп. Я став доповiдати Гаррi.
-- Навiть не знаю, чому так сталося, -- почав я.
-- А покажи менi на компасi, де пiвнiч, -- звелiв Гаррi.
Я показав. Гаррi сплеснув руками:
-- Якраз навпаки! Стрiлки компаса спецiально пофарбованi в рiзнi кольори.
-- Мене ж не було тодi, коли ти пояснював, як треба користуватися компасом. Я саме хворiв на свинку.
|< Пред. 94 95 96 97 98 След. >|