Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

- Ну то що, довго будемо в мовчанку грати i марнувати дорогоцiнний час вiдповiдальних працiвникiв? - уже ласкавiше пробурчав рнох, милуючись нашою цiлковитою безпораднiстю. - Скiльки, кажете, мандрували?

- Краба аба!

- Ну, от бачите... Пару мiсяцiв ще витримасте, нiчого з вами не станеться. Вiдпочивайте, набирайтеся свiжих сил... А ми тим часом влаштусмо науково-теоретичну балаканину з питання прийому космiчних заблуд без довiдок та командировочних посвiдчень. Мабуть, я сам, особисто, докладу всiх зусиль, щоб це питання поставити...

Остання його заява запалила кабiнетних блюдолизiв на схвальний спiв.

- Руба! - гукнув Гог.

- А то й ребром! - помiрковано додав Магог.

- Та ще й загострено! - захоплено верескнув й мерзотник Демагог.

Патрiарх розчулено засвiтився, як i його безрозмiрний нiмб.

- Iдiть собi з богом, - помахав вiн нам ручкою. - I наступного разу записуйтесь на прийом у загальну чергу великомученикiв. У нас, знасте, демократичнi правила прийому вiдвiдувачiв. Однаковi для всiх...

Коли ми навшпиньки залишали святилище патрiарха "Головблажзабезу" пана рноха, я ще встиг почути солоденький шепiт:

- Правильно ви ух - цих лiтунiв...

- Звалилися на нашу голову...

- Ота бiлява - натягла на себе "балон" i вже думас - цяця!

- Ваша правда, хлопцi! Хоч би вчасно попередити про свiй прилiт, щоб ми встигли вiдповiдно пiдготуватися. А то ж навiть жалюгiдноу промовки у нас нема... Ач, якi швидкi!..