Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Про одяганку, хоч би благеньку, господь зовсiм не дбав...

- Ой-ой-ой! - полохливо зойкнув у свосму невiданнi повний невiглас Адам. - Нова звiрюка! - I щоб одразу покiнчити з ресстрацiсю, тицьнув у нову звiрюку пальцем, даючи воiстину придурочну назву: - Секс-Бомба!

- Що ти мелеш? - вперше скасував назву Всевишнiй. - Це твоя подружка, а не звiрюка. Iм'я уу нiжне, мов квiтка, - рва. Гарна дiвчина, правда? Вибирай - не вибирай, а кращоу зараз все одно не знайдеш.

I суворо додав:

- I щоб поганських слiв про неу я бiльше вiд тебе не чув!

- Слухаюсь, отче, - пiдкорився Адам i запитав: - А що я маю з нею робити?

- Тобi ще розтовкмачити, бовдуре?

- А то, - промимрив Адам.

- Ну, добре - поясню. Будеш ходити з нею в парi. Куди ти, туди й вона, як нитка за голкою. Ти - пiд кущик, i вона пiд кущиком до тебе пригорнеться...

- I оце все? - зрадiв Адам.

- Е, нi! Будеш про неу турбуватися, пiклуватися, годувати, в доброму тiлi тримати. Збагнув?

- Слухаюсь, отче, - похнюпився Адам. - Хай буде так!

А коли Всевишнiй пiшов, ясно всмiхаючись, Адам запитав рву:

- Слухай, "ти вмiсш по деревах лазити?

- Таж старий казав - краще у кущi, - грайливо вiдповiла рва, гiпнотизуючи Адама димчастою млосною блакиттю. Адамовi здалося, що вiн ось зараз - втопиться в уу бездонних, як небо, очах.

Моторошно стало хлопцевi. Як вiд того блакитного потопу врятуватися? I незчувся, як вже гойдався на макiвцi найвищого дерева, де й ховався в гущавинi до ночi.