Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Я тобi чудо це твердо обiцяю!

На шостийдень знову зiбралася галаслива й вередлива отара овечок божих з усiх колiн iзраулевих.

Запитав я ух:

- Досi царя хочете?

- Ой, хочемо, Самууле!

- Iстинно кажу: господь обрав вам царя.

- Хто ж вiн, Самууле?

- Цар ваш - отрок Савл, син Кiса, сина Авiула, сина Церона, сина Бехорафа, сина Афiя, з колiна бен-амiнова, людина шляхетна!

- А де ж вiн сам?

I справдi: де Савл?

Гукнув я в натовп, нишпорячи очима:

- Царю Савле, де ти?

Нiхто не вiдгукнувся. У натовпi почали перезиратися. Тодi я вдруге закликав, ще гучнiше:

- Царю Савле, де ти?

У вiдповiдь - мовчанка. Куди ж це недолугий миропомазаник подiвся? Ну й недотепа! Простотаки - рiдкiсний.

- Царю Савле, де ти? - утретс покликав я.

I тодi з натовпу хтось озвався:

- Нiби я бачив цього хлопака...

- Де бачив?

- Та нiби вiн в обозi за риночком на гарбi з сiном спить...

Одразу побiгли охочi по царя, хутко привели спанька пiд ручки. Ну й обранець! Не лише ослиць, а й царство ладен проспати. Ноги в кiзяках, голова в реп'яхах. Очi й досi соннi. Чим не цар для дурнiв?

I проголосив я урочисто:

- Iм'ям господнiм я, слуга божий, нарiкаю царем нашим тебе, Савле, сина Кiса, сина Авiула, сина Церона, сина Бехорафа, сина Афiя, з колiна бен-амiнова, людину шляхетну!

- I це все, отче? - запитав Савл.

- Все, царю!

- То менi вже можна вертатися додому? А то татусь мiй лаштусться зранку на оранку. А менi ще воликiв годувати.