JК
Гарри Поттер i философський каминь :: Ролінґ Джоан К.
Страница: 164 из 294Усі розгублено дивилися, як він підбіг до Дамблдорового крісла, сперся на стіл і, насилу зводячи дух, вимовив:
— Троль!.. У підвалах… Думаю, ви повинні знати!.. — Знепритомнівши, він сповз на підлогу.
Відразу знявся гамір. Професорові Дамблдору довелося вистрелити зі своєї палички кількома пурпуровими ракетами, перше ніж настала тиша.
— Старости! — вигукнув він. — Негайно відведіть своїх учнів до спалень!
Персі був у своїй стихії.
— За мною! Першокласники, тримайтеся купи!
Троль не страшний, якщо виконувати мої накази! Не відставайте від мене! Дорогу першокласникам! Перепрошую, я староста!
— Як сюди міг потрапити троль? — дивувася Гаррі, підіймаючись сходами вгору.
— Не знаю, кажуть, вони досить дурні, — відповів Рон. — Може, його впустив Півз, пожартувавши на честь Гелловіну.
Вони проминули кілька груп учнів, що поспішали в різні боки. Пропихаючись крізь юрбу розгублених гафелпафців, Гаррі зненацька вхопив Рона за руку.
— Я тільки тепер згадав — Герміона!
— Що з нею?
— Вона ж не знає про троля!
— Ага! — закусив губу Рон. — Але треба, щоб нас не побачив Персі.
Пригнувшись, вони приєдналися до гафелпафців, що бігли в іншому напрямку, прослизнули в безлюдний бічний коридор і помчали до дівочих убиралень. Тільки-но завернули за ріг, як почули ззаду швидкі кроки.
— Персі! — зашипів Рон, ховаючись разом із Гаррі за великого кам'яного грифона.
Визираючи звідти, вони помітили, однак, не Персі, а Снейпа, який дійшов до кінця коридору і зник.
— Троль!.. У підвалах… Думаю, ви повинні знати!.. — Знепритомнівши, він сповз на підлогу.
Відразу знявся гамір. Професорові Дамблдору довелося вистрелити зі своєї палички кількома пурпуровими ракетами, перше ніж настала тиша.
— Старости! — вигукнув він. — Негайно відведіть своїх учнів до спалень!
Персі був у своїй стихії.
— За мною! Першокласники, тримайтеся купи!
Троль не страшний, якщо виконувати мої накази! Не відставайте від мене! Дорогу першокласникам! Перепрошую, я староста!
— Як сюди міг потрапити троль? — дивувася Гаррі, підіймаючись сходами вгору.
— Не знаю, кажуть, вони досить дурні, — відповів Рон. — Може, його впустив Півз, пожартувавши на честь Гелловіну.
Вони проминули кілька груп учнів, що поспішали в різні боки. Пропихаючись крізь юрбу розгублених гафелпафців, Гаррі зненацька вхопив Рона за руку.
— Я тільки тепер згадав — Герміона!
— Що з нею?
— Вона ж не знає про троля!
— Ага! — закусив губу Рон. — Але треба, щоб нас не побачив Персі.
Пригнувшись, вони приєдналися до гафелпафців, що бігли в іншому напрямку, прослизнули в безлюдний бічний коридор і помчали до дівочих убиралень. Тільки-но завернули за ріг, як почули ззаду швидкі кроки.
— Персі! — зашипів Рон, ховаючись разом із Гаррі за великого кам'яного грифона.
Визираючи звідти, вони помітили, однак, не Персі, а Снейпа, який дійшов до кінця коридору і зник.