Гарри Поттер i философський каминь :: Ролінґ Джоан К.
Страница:
211 из 294
Тим часом Вуду роздягальні відвів Гаррі набік:
— Не хочу на тебе тиснути, але сьогодні нам за всяку ціну треба якомога швидше піймати снич. Треба закінчити гру, перш ніж Снейп отримає шанс нас засудити.
— Там зібралася вся школа! — вигукнув Фред Візлі, визирнувши з дверей. — Навіть, — ого! — Дамблдор прийшов подивитися!
У Гаррі тьохнуло серце.
— Дамблдор? — перепитав він і кинувся до дверей, щоб пересвідчитись. Фред казав правду: Дамбл-дорову сріблясту бороду годі було з чимось сплутати.
Гаррі мало не засміявся, йому полегшало на душі. Тепер він у безпеці. Снейп ніколи не наважиться зробити йому якусь капость у присутності Дамблдора.
Мабуть, саме тому Снейп був таким сердитим, коли команди виходили на поле, і Рон теж це помітив.
— Я ще ніколи не бачив Снейпа таким лютим, — сказав він Герміоні. — Дивися, починають! Ой!
Хтось штурхнув Рона в потилицю. Це був Мелфой.
— О, Візлі, пардон! А я тебе й не помітив! Мелфой задоволено вишкірився до Креба і Ґойла.
— Цікаво, як довго протримається Поттер на мітлі? Ну що, Візлі, може — парі?
Рон не відповів: Снейп щойно призначив пенальті на користь Гафелпафу за те, що Джордж Візлі поцілив у нього бладжером. Герміона, схрестивши пальці, стежила за Гаррі, що кружляв над полем, мов яструб, пильнуючи снича.
|< Пред. 209 210 211 212 213 След. >|