Гарри Поттер i философський каминь   ::   Ролінґ Джоан К.

— Не забувай, Фіренце, ми поклялися не чинити опір небесам. Хіба рух планет не підказав тобі, що має статися?

Ронан схвильовано вдарив копитом об землю.

— Я певен, що Фіренце старався вчинити якнайкраще, — сказав він своїм сумним голосом.

Бейн сердито брикнув задніми ногами.

— Якнайкраще!.. Яке нам до цього діло? Кентаври не повинні втручатися в те, що було передбачене! Ми не гасаємо, мов ті осли, за людьми, які заблукали в нашому лісі!

Раптом Фіренце розгнівано став на диби, аж Гаррі мусив ухопитися йому за плечі, щоб не впасти.

— Ти що, не бачиш цього єдинорога! — заревів фіренце до Бейна. — Ти що, не розумієш, чого його вбили? Може, планети не відкрили тобі цієї таємниці? Так, Бейне, я готовий стати проти того, що зачаїлося в цьому лісі, а, якщо треба, то й разом з людьми!

І Фіренце разом з Гаррі, що вчепився за нього, шугнув поміж дерева, покинувши Ронана й Бейна. Гаррі не міг зрозуміти, що сталося.

— Чому Бейн так розсердився? — запитав він. — І від кого ти мене врятував?

Фіренце вповільнив ходу, звелів Гаррі нахилити голову, щоб не зачепитися за низьке гілля, але не відповів на запитання. Вони так довго йшли мовчки, аж Гаррі подумав, що Фіренце вже ніколи до нього не заговорить. Але, коли вони продерлися крізь надто густі дерева, Фіренце раптом зупинився.

— Гаррі Поттер, чи знаєш ти, навіщо потрібна кров єдинорогів?

— Ні, — відповів Гаррі, вражений цим дивним запитанням. — Для настійок ми вживали тільки ріг і волосини з хвоста.