Гарри Поттер i философський каминь :: Ролінґ Джоан К.
Страница:
284 из 294
Коли Гаррі знову змігговорити, він запитав:
— А плащ-невидимка… ви знаєте, хто його прислав?
— Е-е… Твій тато якось лишив його мені, і я подумав, що він тобі сподобається. — Дамблдор закліпав очима. — Корисна річ, твій тато, коли вчився тут, найчастіше вдягав його, щоб пробратися на кухню й поцупити щось смачненьке.
— І ще одне…
— Слухаю!
— Квірел казав, що Снейп…
— Професор Снейп, Гаррі.
— Так, він… отож Квірел казав, що він мене ненавидить, бо ненавидів мого батька. Це правда?
— Ну, вони радше просто недолюблювали один одного. Десь як ти і містер Мелфой. До того ж твій батько зробив те, чого йому ніколи не міг пробачити Снейп.
— Що саме?
— Врятував йому життя.
— Що?
— Так, — повільно мовив Дамблдор. — Дивно, як інколи працює людський розум, правда? Професора Снейпа мучило те, що він боржник твого тата. Я впевнений, що він так ретельно оберігав тебе цього року тільки тому, що вірив: таким способом він поверне борг твоєму батькові. І тоді спокійно зможе ненавидіти пам'ять про нього…
Гаррі намагався це збагнути, але від цього ще дужче розболілася голова.
— Пане професоре, ще тільки одна річ!
— Тільки одна?
— Як потрапив до мене камінь із дзеркала?
— Ага, я радий, що ти запитав про це. То була одна з моїх найблискучіших ідей, а, між нами кажучи, це вже неабищо! Розумієш, тільки той, хто прагнув знайти камінь, — знайти, а не скористатися ним, — міг його отримати.
|< Пред. 282 283 284 285 286 След. >|