Тим Талер, або Проданий смих (на украинском языке) :: Крюс Джеймс
Страница:
220 из 227
Ви тепер такий самий бiдний, як були спочатку! Не маєте нiчого, крiм прогорiлого лялькового театру!
Тiм засмiявся вже голоснiше.
- Ваша правда, бароне. Я мушу все починати спочатку. Але те, що я маю тепер, за останнi роки стало для мене цiннiше, нiж будь-якi акцiї в свiтi.
- Що ж це таке?
Замiсть вiдповiдi Тiм просто засмiявся на весь голос. Барон вiдчув, як пiд його рукою трясеться вiд смiху хлопцеве плече. I почув у тому смiховi зовсiм новi нотки, густiшi, мужнiшi, нiби акомпанемент до давнього смiху-дзвiночка. Троч вiдвернувся й махнув рукою своєму шоферовi. Той квапливо збiг униз, пiдхопив барона пiд руку й повiв нагору.
Тiм гукнув:
- Видужуйте, бароне! Щоб були знову цiлий-здоровий! I спасибi вам за всю науку!
Троч не оглянувся. Шофер почув, як вiн буркнув:
- Еге, цiлий! Як же я буду цiлий без цього!
Тiм дивився вслiд бароновi, аж поки того поглинула темрява.
Тiмовi друзi теж пiднялися до нього й проводжали Троча поглядами. Джоннi прогув:
- Такий багатющий, а щастя чортма!
За хвилинку й вони побрались нагору. Попереду, на набережнiй, загурчав, заводячись, мотор, рушила з мiсця машина, i гудiння мотора стихло вдалинi.
Скоро вони вийшли на набережну. Навпроти стояло темною тiнню таксi родича Джоннi.
- Їдьте до мого гаража, Джоннi, - сказав пан Рiкерт, - Ми пройдемося пiшки.
- А хiба ви й досi живете в тiй бiлiй вiллi, пане Рiкерт? Барон же казав менi, що ви тепер працюєте вантажником.
- Так воно й є, Тiме. Завтра я тобi все розкажу.
|< Пред. 218 219 220 221 222 След. >|