Тим Талер, або Проданий смих (на украинском языке) :: Крюс Джеймс
Страница:
219 из 227
Барон сiв на кам'яний схiдець i повернув своє бiле як крейда обличчя з мiцно стуленими губами до Тiма та його товаришiв.
Тiм пiднявсь до нього.
- Вернiться в лiкарню, бароне.
Троч пiдвiв на хлопця очi й ще мiцнiше стис губи.
- Бароне, вам не можна тут сидiти.
Тодi Троч нарештi розтулив рот i хрипким голосом спитав:
- А на що ви забивались, пане Талер?
- На один пфенiг, бароне.
- На один пфенiг? - Троч аж пiдхопивсь, але зразу ж обперся знову об стiну. Майже жiночим голосом вiн вереснув:
- Дурнi! Ви б могли забитись на мою спадщину!
Згори надбiг, перестрибуючи через три схiдцi зразу, знайомий Тiмовi шофер.
- Пане бароне, вам же не можна так!
- Дайте менi двi хвилини поговорити з цим юнаком, а тодi вiдвезете назад у лiкарню.
- Як хочете, але в такому разi я нi за що не вiдповiдаю, пане бароне!
Шофер пiднявсь на кiлька схiдцiв вище й став там.
А внизу при пiднiжжi сходiв стояли Джоннi, Крешимир та пан Рiкерт - мовчазна Тiмова охорона.
- Можна на хвилину спертись на вас, пане Талер?
- Будь ласка, бароне! Я тепер при силi! - Тiм тихенько засмiявся.
Троч зiперся на юнакове плече.
- Ваша спадщина, пане Талер...
- Я зрiкаюся її, бароне!
Троч отетерiв, але тiльки на одну мить.
- Розумно робите, - сказав вiн. - Це спрощує все дiло. А маючи пароплавство, ви зможете жити бiльш-менш у достатку.
- Пароплавство, бароне, я подарую своїм друзям.
Троч з подиву так вирячив очi, що те видно було навiть крiзь темнi окуляри.
- Але ж тодi наша угода не дала вам нiякої користi, пане Талере.
|< Пред. 217 218 219 220 221 След. >|