Слидство веде прокуратор (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Руки!

Ось той нонсенс, який вона застерегла зором, але нiяк не могла зафiксувати думкою!

Тонкi, як у жiнки, руки з довгими пальцями!

Цi жiночi руки були у другого, у того в темному, якого Веселий Герман притискував до землi ногою. Обличчям униз...

Мiж тим прокуратор проказував, нiби розмiрковував уголос:

- Звiсно, певний ризик був, але незначний. Пантера вмiло вiдволiкав увагу. Окрiм того, сдиний небезпечний свiдок, який мiг би викрити пiдмiну, повiсився.

- Раптово! - недобре всмiхнувся Веселий Герман.

- Головне - вчасно. Не розумiю тiльки, чому той нiчний рiзун прибрав собi iм'я Сина Царя?

- По назвi секти, - пояснив Герман. - Адже вони самi не називають себе "кинджальниками", а величають "синами царя небесного". Коротко кажучи, коли вони почали розпатякувати, довелося вжити негайних заходiв, аби замовкли...

- Що ж ти ум заподiяв?

- Скоротив хреснi муки усiм трьом.

- У який спосiб?

- Вмочив губку у розчин з цикутою i дав ум посмоктати.

- А ти - завбачливий...

- Що вдiсш - треба! - з удаваною скромнiстю знизай Плечима Веселий Герман.

- Мiй Понтiю, - аж тут лагiдно озвалася Клавдiя Прикула, - як тобi спав на думку такий чудовий задум? По правдi, ти зрiвнявся з самим хитромудрим Одiссеем!

- Усе просто, моя люба, - ласкаво вiдповiв Пiлат. - На цю думку мене навела удавана смерть i воскресiння Лазаря. I тепер невдовзi ти почусш про нове чудо - воскресiння з мертвих розiп'ятого Iсуса Назарея.