Суперклей Христофора Тюлькина, або Вас викрито - здавайтесь! (на украинском языке) :: Костецкий Анатолий
Страница:
35 из 82
Так i є: машина полковника вже чекала пiд домом.
Вiн хутко вмився, почистив зуби, надiв джинси й ковбойку, мимохiдь пригладив неслухняний русявий чуб -- i вискочив за дверi.
Всю дорогу в машинi вiн думав, що б могло критися за словами полковника, але так нiчого й не придумав...
Перед кабiнетом Вiкентiя Вiкторовича його зустрiв секретар полковника й вiдразу розчинив дверi:
-- Полковник чекає, проходьте, товаришу лейтенант!
Яким Якович чiтким кроком зайшов у кабiнет i виструнчився:
-- Лейтенант Євдокименко за вашим наказом прибув!
-- Який там наказ -- прохання, -- перебив його полковник. Вiн стояв коло вiкна, спиною до Якима Яковича, i щось уважно вивчав на пiдвiконнi. Нарештi вiн обернувся й запитав:
-- Ну, як вам цей екземплярчик?
Лейтенант Євдокименко теж наблизився до вiкна й побачив на пiдвiконнi невеличку клiтку, в якiй вiдчайдушне стрибав звичайнiсiнький горобiйко, наче хотiв грудьми розбити грати й вирватись на волю.
-- Горобець як горобець, -- здивувався лейтенант. -- На волю пташцi хочеться! -- I Яким Якович хотiв був просунути у клiтку палець, та полковник перехопив його руку:
-- Не варто, Якиме Яковичу! Це не зовсiм безпечно.
Лейтенант iз подивом глянув на начальника, а той усмiхнувся й мовив:
-- Добре вже, не буду вас бiльше iнтригувати. Сiдайте й уважно слухайте...
|< Пред. 33 34 35 36 37 След. >|