Суперклей Христофора Тюлькина, або Вас викрито - здавайтесь! (на украинском языке)   ::   Костецкий Анатолий

-- Ти не сердься на нас, --присiла мама до нього на лiжко. -- Ми з татом вирiшили подарувати тобi сарай пiд лабораторiю.

-- Я допоможу обладнати її як слiд, -- пообiцяв тато.

-- Правда?! -- пiдскочив на лiжку Христофор.

-- Правда, синку, правда! -- нiжно вклала його на подушку мама. -Тепер вигадуй, винаходь, що душi заманеться! -- Вона поцiлувала сина в макiвку, й батьки вийшли.

А Христофор ще довго лежав без сну i посмiхався в темрявi своїм думкам. Вiн знав: у нього ще все попереду, i вiн неодмiнно винайде знову щось дуже й дуже потрiбне людству!

Нарештi Христофор стулив повiки i тихо поплив у радiсному снi назустрiч майбутньому.