Страница:
209 из 259
Я склала екзамени в університет, а коли скінчу іхтіологічний факультет, буду рибалкою, як мій батько, тільки освіченим, вестиму рибне господарство на озері. А щодо мого прізвиська, то просто моєю найулюбленішою книжкою була «20 тисяч льє під водою» Жюля Верна. Дома я тільки й говорила про капітана Немо, і батько прозвав мене Капітаном Немо. Я використала це у боротьбі з ватагою. Бо звичайної Марти ніхто не боявся б. А таємничий Капітан Немо — це щось зовсім інше.
Раптом вона додала тим самим тоном:
— Увага! У кущах хтось є і підглядає за нами…
РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ
Як я спіймав підслухувача. У чому полягала «дрібна нетактовність»? Тепла компанія дивних осіб. Хто ворог глісера? Як сподобатись Марті? Мрії. Чи можна ловити рибу «на пупа»? Бунт пана Казика.
У Марти було якесь шосте чуття. Довгі роки життя в лісі над озером зробили її чуйною на найтихіший шелест. Але на противагу до городянина, який не вміє спілкуватися з природою, якому найменший шелест у лісі чи сплеск води в озері може видатися підозрілим, вона зовсім не реагувала на окремі нічні звуки. Ніби й крізь нічний морок бачила, що то не людина скрадається по торішньому листі, а пробігає миша, що то не весло хлюпнуло, а скинулася риба на озері.
А зараз, хоч ми нічого не чули, вона знала, що хтось нас підслухує.
— Розмовляймо далі, ніби ми нічого не помітили, — шепнула Марта.
— Я на хвилину відійду й спробую зайти ззаду, — теж тихо відповів я. А голосно сказав:
— Дозвольте, я погляну на другу затоку.
|< Пред. 207 208 209 210 211 След. >|