JК
Енейда (Энеида) :: Котляревський Іван Петрович
Страница: 345 из 363Замість бойових таранів рутульці використовують довбні з олійниць, якими проти фортечних укріплень нічого не вдієш. Тимчасом у наступній строфі з їх допомогою військо Турна валить браму.
123.
Геленор – троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. – Кн. 9. – Ряд. 544 – 549).
Лик – у Вергілія Лікос (Вергілій. – Кн. 9. – Ряд. 556 – 566).
Верлань – крикун.
Кундель – вівчарка степової породи.
І, мов на поступки, хотілось Рутульцям перегону дать – змагаючись у бігах наввипередки чи що інше, буває, ідуть на поступки, скажімо: «починай бігти першим». Як у шахматах, починаючи гру з явно слабішим противником, інколи дають фору – знімають з дошки якусь фігуру.
124.
Пробралися подуть тичок – тобто помірятися силою в поєдинку, бою. У народних казках герої інколи, перш ніж почати поєдинок, а то й перериваючи його, дмуть тічок (місце поєдинку), щоб в такий спосіб виявити, хто з них сильніший.
129.
Лигать латинськії потапці! – потапці – особливо злиденна страва: хліб, накришений у посолену воду. Нар.: Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис. – С. 235).
131.
По-сербськи величали віру – тобто лаялися нецензурними словами.
132.
Голіаф – біблійний велетень і силач.
Один дражнився Битіасом – травестійне обігрування імені троянця Бітій у Вергілія.
123.
Геленор – троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. – Кн. 9. – Ряд. 544 – 549).
Лик – у Вергілія Лікос (Вергілій. – Кн. 9. – Ряд. 556 – 566).
Верлань – крикун.
Кундель – вівчарка степової породи.
І, мов на поступки, хотілось Рутульцям перегону дать – змагаючись у бігах наввипередки чи що інше, буває, ідуть на поступки, скажімо: «починай бігти першим». Як у шахматах, починаючи гру з явно слабішим противником, інколи дають фору – знімають з дошки якусь фігуру.
124.
Пробралися подуть тичок – тобто помірятися силою в поєдинку, бою. У народних казках герої інколи, перш ніж почати поєдинок, а то й перериваючи його, дмуть тічок (місце поєдинку), щоб в такий спосіб виявити, хто з них сильніший.
129.
Лигать латинськії потапці! – потапці – особливо злиденна страва: хліб, накришений у посолену воду. Нар.: Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис. – С. 235).
131.
По-сербськи величали віру – тобто лаялися нецензурними словами.
132.
Голіаф – біблійний велетень і силач.
Один дражнився Битіасом – травестійне обігрування імені троянця Бітій у Вергілія.