Енейда (Энеида)   ::   Котляревський Іван Петрович

Віз – народна назва сузір'я Великої Ведмедиці.

А хто прудився у кабиць – даний рядок, а відтак і вся змальована тут картина нічного козацького табору, є віддаленою ремінісценцією української народної картини «Козак Мамай», зокрема одного з її численних варіантів, підписуваного:

Козак – душа правдивая, сорочки не має,

Коли не п'є, то воші б'є, а все не гуляє.

У п'єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського цей крилатий гумористичний вираз уже прямо спливає в тексті, одначе дещо змінений відповідно до поетично-молодечої вдачі сироти «без роду, без племені» Миколи. Збираючись іти шукати долі на Чорноморію, куди переселилася частина запорожців, Микола говорить: «Люблю я козаків за їх обичай! Вони коли не п'ють, то людей б'ють, а все не гуляють… Я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити» (дія друга, ява перша).

Прудитися – виганяти бліх з одягу на вогні. Також бити воші.

Кабиця – тут у значенні: похідне польове вогнище. Зараз на півдні України кабицею називають літню піч надворі.



44.



Дутеля з'їсти – померти. Дутель – порожній горіх.



47.



Хто не сусіль, тому кабаки – сусіль – те саме, що «шасть», «шмиг», тобто втекти. Кабаки дати, втерти – покарати. Отже: хто не втече, тому погибель.

І коси на траву найшли – всупереч приказці «Найшла коса на камінь» аркадяни косять рутульців, мов траву.



52.



Комлицькой буркою прикрили – тобто калмицькою.



57.