Таэмниця двох океанив   ::   Адамов Григорий Борисович

– Ну ось, – погладив зоолог свою розкішну бороду, зав'язавши останній вузол на тім'ї пацієнта. – Власне, якщо робити все це за правилами, то треба було б, бічо, покласти тебе в ліжко деньків на два. Хіба тобі погано було б тут? Але ти ж не влежиш! – засмучено додав він.

Засмучення лікаря-зоолога було цілком зрозумілим. Госпіталь підводного човна, де відбувалася ця розмова, справляв чудове враження своєю ідеальною чистотою, м'яким світлом і порожнечею трьох ліжок з білою білизною. Після врятування з крижини Павлик пролежав на ліжку цього госпіталю кілька днів і лише сьогодні вранці, після дводенного тренування, залишив його для першої невеликої прогулянки під водою. Зараз він не виявляв абсолютно ніякого бажання повернутися в ліжко. Несмілива спроба зоолога покласти його зустріла дружний протест Павлика і Марата, який до цього моменту відігравав роль асистента в клініці.

– Та що ви, Арсене Давидовичу! – вигукнули вони в один голос

– Я зовсім здоровий і чудово себе почуваю, – додав Павлик.

– Ну гаразд, гаразд! Іди обідати, а потім неодмінно поспи. Сьогодні нікуди більше не виходь. А після сну прийди до мене в лабораторію, біологічну.

Становище загального улюбленця при багатьох приємних сторонах має однак немало і негативних.