Имиджмейкер из Москвы   ::   Джангіров Дмитро

Асистент поклав бінокль, знову взяв зі столика сценарій і, звіривши побачене з написаним, задоволено зауважив:

– Пока все идет по плану…

Добряче захмелілий Гуляйпольський, який щосили намагався втямити стратегію політтехнологів, замасковану хитромудрими тактичними проявами, раптом дещо стурбовано і невпевнено заявив:

– Нестор Евграфович! Я, кажется, понял ваш план! Вы хотите очистить наш Черно-морск от этого босяка Горовица, ставленника организованной преступности!

– Не торопитесь, Сема, – відмахнувся іміджмейкер, водячи пальцем по аркушеві сценарію. – Звонок в студию, – прочитав Нестор Євграфович і скомандував помічнику: – Артурчик, твой выход!

Асистент увімкнув мікрофон і почав корчити кумедні гримаси, по-дикторськи розминаючи свій артикуляційний аппарат.

– Пойдеш замуж за Змей-Горыныча?! Василисушка?!! – несподівано виголосив він голосом Баби Яги. Після цієї короткої репетиції Артурчик одразу ж узявся до діла.

– Первый, первый. Дзинь-дзинь-дзинь! – промовив він у мікрофон своїм звичним голосом.

Підвальський, що безупинно рухався площадкою, зупинився і притиснувши навушника до вуха, прислухався:

– О! К нам дозвонился первый телезритель! Говорите, вы в эфире! – з непідробною радістю театрально вигукнув він.

Наступної миті з концертної аудіосистеми пролунав голос старої бабці, майстерно імітований Артурчиком:

– Здравствуйте, Мишенька! Я – коренная черноморка Роза Ивановна, по последнему – пятому – мужу – Нечипорук-Абрамович!

– Слушаем вас, Роза Ивановна! – підтанцьовуючи, заохотив бабцю Підвальський і «бабця» продовжила:

– Вы, наверное, будете смеяться, но я и есть та самая старушка с двумя килограммами гречки и вкрученной лампочкой. Боречка, держись! Мы не предадим тебя и твою гречку! А ты, Гоша, подавись своим ворованным рисом!!

Боровіц із заздалегідь відкритим ротом розгублено почав наближатися до ведучого.