Альфонс Циттербаке (на украинском языке) :: Гольц-Баумерт Герхард
Страница:
131 из 186
Тiльки як про це сказати мамi?
-- Нi, -- заперечив я. -- Це серйозна службова справа, але таємна.
Мама насупилась. Треба було швидко ще щось сказати, щоб домогтися свого.
-- Сподiваюся, згодом ти прочитаєш про це в газетах, -- додав я.
Тепер мама зацiкавилась:
-- А чи не можеш ти хоч трохи менi розповiсти?
Я засмучено похитав головою.
-- Ми, пiонери, повиннi також учитися зберiгати таємницi, -пояснив я. -- Це державна таємниця.
Мама не була цiлком певна i зажадала вiд мене чесного пiонерського слова, що я не розтринькаю грошей на дурницi.
Один квиток на ланцюгову карусель коштує 30 пфенiгiв. Моїх грошей вистачить якраз на десять разiв. Цього замало. Та нiчого, вистачить i десяти. Щоб заощадити на трамваї, я пiвгодини бiг пiшки, поки дiйшов до тих атракцiонiв. Було десь опiвднi. Карусельник налаштовував музику.
-- Хiба сьогоднi не працюєте? -- запитав я.
-- Ще рано, -- буркнув вiн. -- От увечерi тут усе закрутиться.
Я витяг свої три марки:
Чи можна у вас за один раз покататися на всi цi грошi?
Карусельник здивувався:
-- Десять квиткiв -- i все за один раз?
-- Це важливо. Треба десять, не менше.
-- А як тобi стане погано?
-- Я вже пройшов харчування з тюбикiв, тепер уже нiчого менi не станеться.
Карусельник здвигнув плечима i попередив:
-- Ну, гаразд, але щоб потiм не наскаржився мамi!
Я сiв на сидiння i прив'язався ланцюжком. На жаль, своїм подвигом я мiг здивувати лише кiлькох малих хлопчакiв.
|< Пред. 129 130 131 132 133 След. >|