Альфонс Циттербаке (на украинском языке)   ::   Гольц-Баумерт Герхард

-- Одне коло зробимо вдвох... Тут натисни ногою... так, угору важiль... Добре тримай кермо!

-- Я ж iще... ще... не...

Загуркотiв двигун, i залiзний "крiт" поволi рушив. Поруч мене стояв тракторист i разом зi мною мiцно тримав кермо.

-- Обережно вiдпускай педаль, -- голосно сказав вiн. Я був дуже схвильований i вiдразу прийняв ногу з педалi. "Крiт" плигонув, нiби тигр, що доганяє зайця.

-- Прокляття! -- долинуло до моїх вух, i тракторист упав iз "крота". А я таки утримався за кермом. Описуючи велику дугу, "крiт" мчав уперед, слiдком за ним бiгли дiти. Серед них я помiтив Вiллi. Вiн бiг, витрiщивши очi i роззявивши рота. Крiзь гуркiт двигуна я чув, як тракторист гукав:

-- Гальмуй! Гальмуй!

Але ж як я загальмую, коли не знаю, де гальма! Спочатку "крiт" мчав мене сiльською вулицею, потiм -- польовою дорогою просто до корiвника. Корови, що були надворi, збилися докупи i безтямно дивилися на мене. Краєм ока я ще помiтив, як дядько Тео впустив на землю великi вила.

Мiцно тримаючись за кермо, я приказував:

-- Зупинися! Стiй! Загальмуй! Ну, зупинися, кроте!

Там, де, гуркочучи, проїздив "крiт", кури кудкудакали так, нiби на них напала сотня шулiк. Вони лопотiли крильми понад парканами, пiдлiтали аж до вершкiв дерев. Один кудлатий собака якусь хвильку бiг поруч трактора i все намагався гризнути його за колесо.

Розворушилося все село. Коли я проїздив повз наш будинок, iз вiкна визирнула тiтка Марта.