Альфонс Циттербаке (на украинском языке)   ::   Гольц-Баумерт Герхард

А потiм сталося оте трикляте зiткнення.

Коли ми їхали вниз, а хтось стояв на дорозi, то кричали:

-- Геть з дороги, носороги! Старт у мене вийшов чудовий, це я сам помiтив. Моя качка набрала добрячого розгону. Раптом я побачив: просто передi мною в снiгу лежать двоє дiвчаток, i санчата перекинутi. Не знаю, чому я не гукнув їм, як слiд було: "Геть з дороги, носороги!", а крикнув:

-- Геть з дороги, доги-гоги!

Просто таке спало менi на думку. Так чи iнак, дiвчатка не зважили на мiй крик -- подумали, певно, що я жартую. Я налетiв на їхнi санчата, розбив свою качку i трохи носа. Всi кинулися до мене. Але побачивши, що я тiльки розбив свої санчата i трохи носа, а бiльше нiчого й не сталося, вони перестали спiвчувати менi й почали мене лаяти. А Петер сказав:

-- Альфонсе, ти порушив правила катання, а це ж могло призвести до бiди.

-- А це що? -- показував я на рештки моєї качки.

Однак, Петер був невблаганний:

-- Я гадаю, що на сьогоднi ми виключимо Цiттербаке з нашої команди.

Я тiльки викрикнув свою нiсенiтницю "Геть з дороги, доги-гоги!" i засмучений подався геть.

Бруно кинув менi навздогiн:

-- Погляньте, Альфонс ще й носа задирає!

Я справдi задер голову, бо з носа трохи текла кров. Це тому, що я вдарився. З носом ставало все гiрше. На розi я зупинився i постояв, задерши угору носа. Тут нашi не могли побачити мене i подумати, що то пиха. Так я постояв хвилин п'ять, поки перестала бiгти кров.