Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке) :: Ячейкин Юрий
Страница:
124 из 190
А я вже сам подбаю, щоб парафiяни сунули в храм з дарами, а поверталися з храму, як i належить, голi та босi, у праведнiй наготi своуй. А ще менi дадуть пiдйомнi i новеньку сутану на м'якiй пiдкладцi, щоб не муляла рубцями тiло, та новенькi чоботи з рипом.
Я намагався розважити заклопотану братву, як мiг:
- Хлопцi, послухайте лiпше розвеселу притчу! До мудрого царя Соломона приухала славетна спокусниця цариця Савська. Та от бiда - сукня до п'ят. Як своу принади царевi показати? "Царю, - грайливо каже цариця, - а я теж вчуся, щоб тобi бути до пари". - "I чого ж ти навчилася?" - спiймався Соломон на гачок. "А ось чого", - вiдповiдас вона i високо задирас спiдницю. А тодi бере з тацi волоський горiх, кладе його помiж колiнами, хрусть - i нема горiшка! Соломон вмить запалився. А цариця хрупас та хрупа$ волоськi горiхи, а сама усiм тiлом хтиво вигинасться, мов танцюс. Вже й уся пiдлога всiяна шкаралупою, а цариця все принаднiше витанцьовус. Соломон зовсiм отетерiв. А його придворнi сановники подивилися на це диво i сумно заспiвали благочестиву молитву: "Боже, борони царя!"
I що б ви думали?
Нiхто навiть не посмiхнувся...
Воiстину, братiу у той день було не до смiху!
Нарештi покликали й мене.
Наш наставник старець Авiмелех мав такий засушений вигляд, що в гербарiй лiпших кладуть. Але, хоч i кволим голосочком, вiн здобувся на силi, щоб менi врочисто повiдомити:
- Iоно, рабе божий, на тебе впала благодать.
Я злякався. Коли йдеться про благодать, чекай лиха. Солодко обiцяють, та гiрко пити.
|< Пред. 122 123 124 125 126 След. >|